30 липня 2009

Зустріч колишніх гігантів


На цьому блозі вже з'являлася інформація про передсезонні матчі "великої четвірки" Прем'єр Ліги. Цього ж разу мова піде про дружню зустріч двох клубів, Прем'єр Ліга для яких залишилася лише спогадом та мрією на майбутнє, - "Лідс Юнайтед" та "Ньюкасл Юнайтед".


Два колишніх гіганти востаннє зустрічалися в січні 2004 року. Тоді ще обидва грали на найвищому рівні. Якщо спогади про "Ньюкасл" в Прем'єр Лізі ще доволі свіжі й для багатьох виліт цього клубу досі залишається шоком, то до перебування "Лідса" в нижчих прошарках англійського футболу всі майже звикли.

Вчорашній поєдинок між "Лідсом" та "Ньюкаслом" завершився безгольовою нічиєю. Але, не стільки був цікавим результат, скільки символічність цієї зустрічі, в тому числі символічність участі колишньої культової фігури "Лідса", Алана Сміта, в ролі капітана "Ньюкасла".

Вболівальникам "Ньюкасла", мабуть, ще й досі важко миритися з фактом того, що доведеться на певний час забути про великий футбол і подорожувати в такі місцевості, як Сканторп та Блекпул замість Ліверпуля та Манчестера. Дехто ще досі оптимістично вважає, що "сороки" автоматично повернуться до Прем'єр Ліги наступного сезону, "бо це ж великий клуб". Але, клуби не підвищуються в класі за показником досягнень в минулому або за розмірами стадіону. Занадто оптимістичним "сорокам" рекомендую поспілкуватися з фанами "Лідса". Їм є про що розповісти.

П'ять років тому, так само як і "Ньюкасл" цього року, "Лідс" вилетів з Прем'єр Ліги. Місцевий герой та улюбленець фанів, Алан Сміт, утирав сльози білою футболкою прямо на полі по закінченні останнього матчу сезону. За цим послідував його перехід до заклятого ворога "Манчестер Юнайтед" та прізвисько "Іуда" від фанів "білих". Для "Лідса" ж метою стало виживання та повернення до Прем'єр Ліги. Натомість, клуб вперше в своїй історії вилетів до третього прошарку англійського футболу й потрапив до "адміністрації", тобто керівництво клубу вдалося до рятувальних заходів проти наближаючогося банкрутства. Весь гнів та біль вболівальників обернувся раптом проти голови клубу Кена Бейтса, якого фани запідозрили в закулісних фінансових махінаціях (трошки детальніше про це в фоторепортажі "Падіння в піке та вихід зі штопору"). Дві підряд спроби вийти назад до Чемпіоншіпу через плей-офф - два фіаско - і "Лідс" розпочинає свій третій сезон в Лізі 1. Єдиним приводом для оптимізму сьогодні можна назвати деяку фінансову стабільність в клубі, якої вдалося досягти Кену Бейтсу та стабільність в команді, якої вдалося досягти головному тренерові Саймону Грейсону. Найкращий форвард команди Джермейн Бекфорд залишається в клубі ще на один сезон. Ключовий гравець півзахисту, молодий і талановитий Фабіан Дельф теж залишається, принаймні допоки хтось не запропонує надзвичайно величезну суму грошей.

А що ж "Ньюкасл"? Номінально, поки ще вищий за класом клуб, аніж "Лідс", ще має в своєму складі сильніших гравців, в тому числі й Алана Сміта, але клуб, який знаходиться в абсолютно розібраному стані. До початку сезону залишилося трохи більше тижня, а команда не має ані головного тренера, ані впевненості в завтрашньому дні. І всього цього не буде допоки Майкл Ашлі не продасть клуб, або не полишить цю ідею та повернеться до роботи в якості його керівника. Поки що спроби продати "Ньюкасл" за 100 млн. фунтів не принесли бажаного результату. В той же час, "Ньюкасл" наклав своєрідне вето на будь-які трансфери власних гравців, аби не допустити їхньої масової втечі, принаймні до завершення продажу клубу. Пару тижнів тому Бассонг, Гутіерез та Бейе вже відкрито висловлювали бажання залишити "сорок". Ще більше гравців говорили поза мікрофонами, що теж полишать клуб, якщо Алана Ширера не буде призначено головним тренером. Сам Алан Ширер, черговий "месія" для фанів, ще в червні називав затягування зі своїм призначенням "позорним ставленням клубу" до власної персони. Дивлячись на все це, можна тільки поспівчувати фанам "сорок".

Тим не менш, "Ньюкасл", видав непогані результати в перших трьох передсезонних матчах:

"Шамрок Роверз" - "Ньюкасл", 0 - 3
"Дарлінгтон" - "Ньюкасл", 2 - 7
"Хадерсфілд" - "Ньюкасл", 0 - 1

За цим послідував шокуючий розгром від "Лейтон Орієнт" 6 - 1.
Він змусив замислитися не лише "Ньюкасл", але й "Лідс". Адже гра та результат, які продемонстрував "Лейтон", означають, що або "Ньюкасл" в дуже поганій формі, або "Лейтон Орієнт" стане великою загрозою для "Лідса" наступного сезону в його сподіваннях на вихід до Чемпіоншіпу.

Іще один товариський матч, який планує зіграти "Ньюкасл", відбудеться 2 серпня в Шотландії проти місцевого "Данді". А після цього фани "сорок" із сумом і жахом очікуватимуть початку сезону в Чемпіоншіпі.


До зустрічі з "Ньюкаслом" передсезонні результати "Лідса" виглядали наступним чином:

"Йорк Сіті" - "Лідс", 3 - 3
"Шелбурн" - "Лідс", 2 - 2
"Гленторан" - "Лідс", 1 - 3
"Грімсбі Таун" - "Лідс", 1 - 1
"Лідс" - "Блекберн", 1 - 1

Останній передсезонний матч "Лідс" зіграє 1 серпня проти новачка Прем'єр Ліги "Бернлі".

Повертаючись до вчорашнього матчу між "Ньюкаслом" та "Лідсом", Алана Сміта було названо гравцем матчу! Це викликало велике здивування та обурення фанів "сорок", не кажучи вже про "білих", у яких ім'я Сміта викликає обурення вже протягом декількох років. Господарі домінували протягом першого тайму, Райан Тейлор двічі мав нагоду відзначитися, але відмінно зіграв воротар "Лідса" Шейн Хігз. В другому таймі, окрім Тейлора, міг забити ще й Бассонг, але не поцілив в пусті ворота. "Лідс" теж не відпочивав - в складі білих мали нагоду забити Снодграс та Бекфорд, втім безуспішно.


Склади команд:

"Ньюкасл Юнайтед": Харпер, Бейе, Бассонг, Стівен Тейлор, Енріке, Райан Тейлор, Сміт (к), Бартон, Гутіерез, Амеобі, Карол.
Запасні: Колочіні, Нолан, Ксіско, Луа Луа, Крул, Дональдсон

"Лідс Юнайтед": Хігз, Кроу, Паркер, Хаусон (к), Маркес, Кіснорбо, Снодграс, Дельф, Бекфорд, Беккіо, Джонсон.
Запасні: Анкергрен, Хьюз, Робінсон, Грела, Прутон, Міхалік, Уайт

Глядачів: 16 945
Рефері: Найджел Мілер

27 липня 2009

Тим часом ... міжсезонний дайджест


Андрій Воронін
нарешті забив гол за "Ліверпуль". Поки що лише Сингапуру та за допомоги невеличкого рикошету, але ж гол! На жаль, це аж ніяк не ґарантує місця в основі "червоних", тому голів Вороніна в Прем'єр Лізі або в кубках ще доведеться почекати. Для "Ліверпуля" перемога 5 - 0 над Сингапуром стала першою після чотирьох зіграних передсезонних поєдинків.



Останній епізод мильної опери з любовним трикутником "Челсі" - Тері - "Ман Сіті" закінчився освідченням захисника в коханні своєму рідному клубові:

- Ходило багато чуток навколо мого майбутнього, і я хочу прояснити це раз і назавжди. Я повністю відданий "Челсі" і завжди був. Клуб також твердо дав мені зрозуміти, що ніколи не мав наміру приймати будь-які пропозиції.

Такі палкі промови наводять на думку, що вже незабаром Тері все ж переїде до Манчестера, можливо взимку. Останніми роками футболісти привчили нас читати поміж рядків. Отже, коли я чую чергові запевнення в любові до рідного клубу, виникає думка "він збирається звідси піти".


Тим часом, "Манчестер Сіті" примудрився програти південно-африканському "Кайзер Чіфс" у фіналі турніру "Водаком Челендж", 1 - 0.

"Челсі" ж продовжує впевнено перемагати в своєму американському турне: 2 - 0 проти "Сіетл Саундерс", 2 - 0 проти міланського "Інтера", 2 - 1 проти "Мілана". Залишилося дочекатися результату останнього "американського" матчу "аристократів" проти "Клаб Амеріка".

"Манчестер Юнайтед" також впевнено крокує переможною ходою азійським континентом. Останній матч, що завершився з рахунком 8 - 2, виглядає вже як знущання над господарями - китайським клубом "Хангжоу Грінтаун". Але то все була розминка перед матчами проти "Бока Хуніорс" та "Байєра" або "Мілана" на Кубку Ауді в Німеччині.

І все ж, найцікавішим та найнесподіванішим результатом цих днів став розгром "Ньюкасла" клубом, що знаходиться лігою нижче. "Лейтон Орієнт" розтрощив "Ньюкасл" 6 - 1, тим самим ще більше посипаючи сіллю рани багатостраждальних фанів "сорок". Вже за два дні на "Ньюкасл" очікує ще один представник Ліги 1 - "Лідс Юнайтед". Матеріал про цей матч обов'язково з'явиться на цьому блозі.

25 липня 2009

Англійське правосуддя

Не минуло й двох тижнів судового засідання, як очікувалось, а присяжні вже виправдали Стівена Джерарда.

Відеозапис, з якого видно, що Джерард б'є Макгі; зізнання Джерарда, що таки випив добряче дого вечора; підтвердження, що Макгі його не бив - все це якимось чином для суддів виглядало самозахистом.

Ні, я не бажаю Стівену Джерарду опинитися за ґратами! І погоджуюся з думкою, мовляв, з ким не буває, поговорили "по-чоловічому". Але факти, які було надано широкому загалу та рішення присяжних наводять на роздуми, що, хоч в Англії всі рівні перед законом, здається дехто все ж таки "рівніший" від інших. Інакше як тоді пояснити, що всі інші друзі Джерарда понесуть покарання, навіть той, хто не бив, а тільки погрожував потерпілому?

В своєму зверенні до Джерарда суддя сказав наступне:

- Це рішення щире, таке, що базується на всіх фактах цієї справи, і ви можете йти з цього суду з незаплямованною репутацією. Ви не починали цю бійку, її розпочав один з ваших друзів Джон Доран, коли жорстоко вдарив Маркуса Макгі ліктем в обличчя. Весь час ви наполягали на тому, що вірили, що діяли з метою виправданного самозахисту від спроби Маркуса Макгі вас вдарити, хоча й визнаєте зараз, що це було помилково. Те, що на перший погляд може здатися сторонньому глядачеві абсолютно ясною справою проти вас, виявляється зовсім не такою ясною після ретельного аналізу доказів.


Що ж, буває. Помилково побив людину з метою самозахисту, ще й за підтримки шести своїх друзів. Я навіть припускаю, що Макгі міг серйозно провокувати Джерарда й компанію весь вечір, але про такий перебіг подій досі ніхто не чув. Я також можу повірити, що рішення присяжних було цілком щирим. Тільки ж, суд відбувався в самому Ліверпулі. Цікаво, коли там обирають присяжних, їх перевіряють на приналежність до "червоного" або "синього" табору міста? І яке було б рішення суду, якби це п'яний Макгі вдарив в обличчя національну святиню Стіві Джі?

Так чи інакше, а фани "Ліверпуля" можуть спати спокійно: їхній капітан вже готовий до бою на футбольних полях. Очікується, що Джерард приєднається до команди, коли та повернеться додому після азійського турне.

24 липня 2009

Британські клуби в Європі

Завершилися матчі другого кваліфікаційного раунду Ліги Чемпіонів та Ліги Європи. А з ними завершили свою участь в євролігах останні представники Північної Ірландії та Уельсу.


Північна Ірландія

Як і очікувалось після першого матчу "Гленторана", шансів у північно-ірландських чемпіонів пройти далі не було. Після програшу "Макабі" з Хайфи з рахунком 6 - 0, "Гленторан" зміг "покращити" свій результат тільки тим, що пропустив цього разу на два голи менше, але забити бодай один гол так і не спромігся. Загальний рахунок 10 - 0 на користь "Макабі" й ізраїлітяни проходять далі.

На відміну від чемпіона "Гленторана", шанси "Крусейдерс" в Лізі Європи виглядали кращими після того як команда зіграла вдома внічию 1 - 1 з македонським "Работнічкі". Але ни виїзді покращити результат не вдалося, "Крусейдерс" програли господарям 2 - 4, і "Работнічкі" проходять до наступного раунду, святкуючи перемогу із загальним рахунком 5 - 3.


Уельс

Чемпіони "Уельсу" з клубу "Рил" навіть перевершили своїх північно-ірландських колег з "Гленторана". "Рил" спромігся програти белградському "Партизану" із загальним рахунком 12 - 0 (4 - 0 вдома та 8 - 0 в Сербії).

"Бангор Сіті", останній представник Уельсу, що залишався в Лізі Європи, також вибув із змагання. Валійці так і не забили жодного гола фінській "Хонці", програвши в Фінляндії 2 - 0 та вдома 1 - 0. З перемогою 3 - 0 по сумі двох матчів "Хонка" проходить до наступного раунду.


Залишимо Північну Ірландію та Уельс до наступного сезону. Але, не все так погано в Шотландії.


Шотландія

"Фолкірк" намагався поборотися за місце в насутпному раунді й мав усі причини сподіватися на успіх, адже шотландці перемогли "Вадуц" вдома 1 - 0. Втім, пропустивши гол на 24 хвилині матчу-відповіді, вони звели попередній рахунок нанівець. В решті-решт довелося грати додатковий час, в якому господарі знову забили гол. 2 - 1 по сумі двох матчів і представник Ліхтенштейна гратиме в наступному раунді.

Продовжує приємно радувати "Мазервел". Судячи з результатів, поразки діють на цього представника Шотландії, як додаткова мотивація та натхнення. Саме так розгортались події в першому кваліфікаційному раунді, коли "Мазервел" спочатку програв вдома "Лланеллі" 1 - 0, а потім переміг валійців 3 - 0. Цього разу, програвши в Албанії місцевому "Фламуртарі" 1 - 0 в першому матчі, "Мазервел" вчинив гостям зовсім негостинний розгром 8 - 1. Вже на перерву команди йшли за рахунку 6 - 0, який включав хет-трик від Джимі Мерфі. Гол "Фламуртарі" на 64 хвилині матчу став дуже слабкою втіхою для вболівальників албанського клубу.

В наступному - третьому кваліфікаційному - раунді "Мазервел" зіграє з бухарестською "Стяуою". На цьому ж етапі стартує ще один представник Шотландії "Абердін", який зіграє проти "Сігми" з Чехії. Останній шотландський учасник Ліги Європи, "Хартс", стартуватиме раундом пізніше, на стадії плей-офф.

До своїх співвітчизників в Лізі Європи приєднається наступного тижня також "Селтік", який гратиме матч третього кваліфікаційного раунду Ліги Чемпіонів проти московського "Динамо".


Англія

І, нарешті, чекаємо "першу ластівку" з Англії - "Фулхем" розпочинає свою участь в Лізі Європи в третьому кваліфікаційному раунді матчем проти литовської "Ветри". До речі, це лише друга єврокампанія лондонського клубу за всю свою 130-річну історію.


Отже, дивимось наступного тижня:

"Селтік" - "Динамо" (М), 29 липня

"Стяуа" - "Мазервел", 30 липня
"Абердін" - "Сігма", 30 липня
"Ветра" - "Фулхем", 30 липня

23 липня 2009

Тим часом ... "Ліверпуль"

Андрій Воронін знову не забив гол за "Ліверпуль". Українець відіграв весь другий тайм товариського матчу проти Таїланду, але, отримавши чудовий пас від Тореса й опинившись один на один з тайським голкіпером, не зміг поцілити в рамку воріт. На жаль, такою грою вразити Бенітеса в позитивному сенсі не вдастьcя і розраховувати на місце в основі не доводиться.

Не вщухають чутки щодо можливого переходу Хаві Алонсо до мадридського "Реалу". Інформація про те, що "Ліверпуль" та "Реал" узгодили трансферну суму не відповідає дійсності - так заявили сьогодні представники мерсісайдців. За словами спортивного директора "Реала" Мігеля Пардеза, "Ліверпуль" виставив неприйнятну ціну за свого півзахисника.

Тим часом, допоки команда готується до нового сезону в азійському турне, її капітан, Стівен Джерард, продовжує тренуватися в суді в ролі звинуваченого. Сьогодні Джерард почав давати свої свідчення. Два дні тому Стівен заперечував свою провину, а після демонстрації в суді відео з камер спостереження пояснив, що "... думав, що Маркус наближався до мене аби вдарити мене, тому розпустив руки". Джерард пояснив, що не бачив, як його товариш Джон Доран вже перед тим вдарив постраждалого Маркуса Макгі. Коли Стівена Джерарда попросили показати як саме він вдарив Макгі, футболіст продемонстрував доволі пристойний (за свідченнями присутніх) аперкот. Сам же постраждалий заявляє, що це була серія ударів.

Головний тренер "Ліверпуля" Рафа Бенітес каже, що Джерард має підтримку клубу й фанів, й сподівається, що з його капітаном все буде гаразд.

Детальніше про події, за які тепер доводиться відповідати Джерарду можна дізнатися звідси.

Сьогодні ж "Ліверпуль" прибув до Сингапуру, де 26 липня зіграє товариський матч з господарями.

22 липня 2009

"Кардіф Сіті" святкує новосілля

Сьогоднішній день в житті "Кардіф Сіті" - історична подія. Клуб святкує офіційне новосілля на новому, cучасному й стильному стадіоні з невигадливою, принаймні поки що, назвою "Кардіф Сіті Стедіум".

Авжеж, це не найвидатніший в Британії клуб і не єдиний, який обзавівся новою домівкою протягом останніх декількох років. Але, чому саме "Кардіф Сіті" привернув мою увагу цього разу?

Мабуть тому, що це не про майбутнє клубу на "Кардіф Сіті Стедіум", а про дев'яносто дев'ять років історії на "Нініан Парк".

Мабуть тому, що навіть вигляд старого "Нініан Парк" - це було наче поринання в історію. Мені отак одразу не спадають на думку стадіони клубів рівня "Чемпіоншіпа", які б ТАК виглядали: металеві опори, що підпирають старий залізний дах трибун, старомодні прожекторні вишки, в деяких місцях ще "старовинні" тераси замість обво'язкових пластикових сидінь. Це класика жанру, це той тип стадіону, що разом із двадцятим сторіччям відійшов в історію.

Мабуть тому, що "Нініан Парк" був також тим місцем, де навіть останнім часом поведінка фанів нагадувала про буйні 1980-ті. Я жодним чином не намагюся романтизувати футбольний хуліганізм і не є його прихильником, але останнім часом ці прояви хуліганізму на "Нініан Парк" здавалися таким же привидом з минулого, як і власне сам стадіон.

Стадіон було названо на честь видатного валійського військового та політичного діяча Лорда Нініана Едварда Крайтон-Стюарта, який біля 100 років тому виступив гарантом будівництва цієї споруди для "Кардіф Сіті". Офіційне відкриття стадіону відбулося 1 вересня 1910 року. В наступні дев'яносто дев'ять років "Нініан Парк" побачив чимало злетів та падінь: Кубок Англії, який на один рік переїхав до Уельсу (1927 р.); матчі збірної Уельсу (рекорд відвідуваності стадіону - понад 62 тис. в 1959 р., Уельс - Англія), єврокубкові матчі "Кардіф Сіті" (найпам'ятнішою для вболівальників є перемога над мадридським "Реалом" 1 - 0 в 1971 р.); чимало років прозябання в нижчих лігах професійного футболу Англії; і навіть зовсім нефутбольний візит Папи Римського в 1982 році.

Останній офіційний матч на своєму старому стадіоні "Кардіф Сіті" програв "Іпсвічу" 3 - 0, 25 квітня 2009 року. Аби виїхати з "Нініан Парк" на веселій ноті, в травні клуб вирішив влаштувати прощавальний день відкритих дверей для вболівальників. Протягом одного дня всі охочі мали змогу пройтися екскурсією стадіоном, включаючи офіс ради директорів та роздягальні команд, пограти в футбол на полі та просто розважитися.

Нове місце прописки - "Кардіф Сіті Стедіум" - зовсім поруч, через дорогу. Вміщує він 26 828 глядачів. Тепер це другий за величиною стадіон в усьому Уельсі, після "Міленіума". Але футбольному клубові "Кардіф Сіті" доведеться ділитися полем з регбістами "Кардіф Блюз" до 2029 року.

Сьогодні ж - офіційне відкриття нового стадіону, в якому "Кардіф Сіті" грають товариський матч проти "Селтіка". Фанів очікується чимало не тільки своїх, але й з Шотландії, дехто з гостей приїхав ще вчора.

Що ж, побажаємо "ластівкам" не тільки вдалого новосілля, але й багато цікавих й радісних років на новому місці!


Фото "Нініан Парк": http://en.wikipedia.org/wiki/Ninian_Park

Фото "Кардіф Сіті Стедіум": http://www.cardiffcitystadium.co.uk/

20 липня 2009

Тим часом ... новини з Англії

"Манчестер Сіті" продовжує полювання на Тері. Тевеза вже умикнули, Адебайора вже купили, але "Челсі" все ще тримає оборону і каже, що Тері не продається. Зараз для "аристократів" вкрай важливо втримати оборону проти домагань "Ман Сіті", бо інакше доведеться ламати голову весь наступний сезон на тим, як боронити свої ворота від суперників, якщо втратять найкращого захисника. "Челсі" навіть погрожували подати офіційну скаргу до Прем'єр Ліги на загравання манкуніанців з Тері. Але "Ман Сіті" не вгамовуються і вже підвищили суму своєї пропозиції до 40 млн. фунтів. Нерви Романа Абрамовича все ще витримують такі цифри.

Тим часом, Майкл Оуен вже встиг забити свій перший гол за "Манчестер Юнайтед" в субботу в дружній зустрічі проти Малайзії, а передсезонка іншої зірки збірної Англії, Стівена Джерарда, проходить в суді.

Сьогодні Стіві Джі прибув до суду в Ліверпулі, де розпочинається засідання з приводу потасовки в нічному клубі в Саутпорті 29 грудня 2008 року, коли гравці "Ліверпуля" святкували перемогу 5 - 1 над "Ньюксалом". Пострадждалий в цій справі Маркус Макгі отримав травми голови, обличчя та втратив зуб. Джерард та друзі, які є відповідачами в цій справі, відкидають висунуті до них звинувачення й кажуть, що бійку не влаштовували. Суд триватимите два-три тижні. А "Ліверпуль", тим часом, вже прибув до Бангкоку, де й розпочне своє східно-азійське турне.

18 липня 2009

Клуби Великої Британії в Європі. Початок сезону 2009/10

Українські клуби тільки-но розпочинають участь в євротурнірах, а деякі представники Великобританії вже встигли звідти вилетіти. Настав час подивитися, в якому складі були представлені країни Британії та які з команд ще залишаються на дистанції. Не виключено, що хтось із них вже незабаром може стати суперником українців. Це ж, звичайно, за умови успішного виступу як британських, так і українських клубів.


Північна Ірландія

Північну Ірландію в євротурнірах представляють чотири клуби, і тільки один із них в Лізі Чемпіонів. Два клуби вже припинили свої виступи.

Віце-чемпіон Пн.Ірландії "Лінфілд" (Linfield FC) програв в першому кваліфікаційному раунді датському "Рандерсу" із загальним рахунком 7 - 0. А "Лісбурн Дістілері" (Lisburn Distillery FC), що посів третє місце в сезоні 2008/09, навіть перевершив це "досягнення", програвши із непристойним рахунком 11 - 1 грузинському "Зестафоні" за сумою двох матчів.

"Крусейдерс" (Crusaders FC) хоч і посів четверте місце в чемпіонаті, стартує з другого кваліфікаційного раунду завдяки перемозі в Кубку Пн.Ірландії. Перший матч команда закінчила внічию вдома 1 - 1 проти македонського "Работнічки". Вже помітний прогрес у порівнянні з "Лінфілдом" та "Лісбурном". До того ж, ірландці вважають, що мали б вигравати. Вони навіть спромоглися зрівняти рахунок на останніх хвилинах, коли догравали матч в меншості. Теоретично ця команда ще може пройти далі.

Нарешті, останній, але не найгірший в Пн.Ірландії клуб "Гленторан" (Glentoran FC) - чинний чемпіон країни. "Гленторан" стартував цього тижня в другому кавліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів. Проте, стартував невдало - програв з рахунком 6 - 0 "Макабі Хайфа" і, практично, втратив шанси знову пограти в Європі цього сезону.


Уельс

Уельс представлений в Європі в такому ж форматі, як і Пн.Ірландія, три плюс один. Так само синхронно два клуби вже вилетіли.

Віце-чемпіон Уельсу "Лланеллі" (Llanelli AFC) розпочав непогано, перемігши в першому кваліфікаційному раунді шотландський "Мазервел" на виїзді 1 - 0, але був розгромлений вдома 3 - 0 і завершив свої виступи в Європі.

"Нові Святі", тобто "Зе Нью Сейнтс" (The New Saints FC), що посіли у Валійській Прем'єр Лізі третє місце, припинили змагання на тій же стадії. Вони програли обидва матчі ісландському "Фраму" з однаковим рахунком 2 - 1.

Володар Кубку Уельсу, "Бангор Сіті" (Bangor City FC), розпочав свою єврокампанію з другого кваліфікаційного раунду. Перший матч "Сіті" програв на виїзді в Фінляндії клубу "Хонка" 2 - 0. Теоретично, "Бангор Сіті" ще може пройти далі, але завдання виглядає доволі складним.

Чемпіон "Уельсу", клуб "Рил" (Rhyl FC), практично поховав свої шанси потрапити до наступного етапу змагань, бо програв вдома сербському "Партизану" 4 - 0.


Шотландія

Від Шотландії в Європі грають шість клубів, два - в Лізі Чемпіонів, чотири - в Лізі Європи.

Один з цих клубів, "Мазервел", потрапив до Ліги Європи за особливою квотою УЄФА "фейер-плей". Саме тому "Мазервел" розпочинав з першого кваліфікаційного раунду. Обігравши з загальним рахунком 3 - 1 валійських сусідів "Лланеллі" (детальніше тут), шотландці пройшли далі і вже зіграли перший матч другого кваліфікаційного раунду - програли на виїзді албанському "Фламуртарі" 1 - 0. Шанси ще залишаються.

Шанси "Фолкірка" (Flakirk FC) виглядають ще кращими: вони обіграли вдома "Вадуц" з Ліхтенштейна 1 - 0. "Фолкірк" стартував з другого кваліфікаційного раунду як фіналіст Кубку Шотландії.

Ще два клуби, які стартують в наступних етапах Ліги Європи, це - "Абердін"(Aberdeen FC) та "Хартс" (Hearts of Midlothian FC).

В Лізі Чемпіонів бачимо двох незмінних шотландських представників - "Селтік" та "Глазго Рейнджерс". "Селтік" стартує з третього кваліфікаційного раунду, в якому він зустрінеться з московським "Динамо". Чинний чемпіон, "Глазго Рейнджерс" гратиме в груповому етапі без попередніх кваліфікацій.


Англія

Нарешті, Англія, яка займає першу сходинку в таблиці клубних коефіцієнтів УЄФА. З такою різницею в класі в порівнянні з усіма іншими британськими сусідами, англійьскі клуби стартують в єврозмаганнях набагто пізніше.

"Евертон", "Астон Віла", "Фулхем" - Ліга Європи.
"Манчестер Юнайтед", "Ліверпуль", "Челсі", "Арсенал" - Ліга Чемпіонів.

Першим з них розпочинає "Фулхем". Вже в наступному (третьому кваліфікаційному) раунді лондонці зіграють з переможцем пари "Ветра"/"Хельсінкі".

"Астон Вілла" та "Евертон" стартують раундом пізніше.

Щодо Ліги Чемпіонів, "Арсенал" розпочинає з передгрупового раунду плей-офф. "Челсі", "Ліверпуль" та "МЮ" стартують одразу ж в групах.

Безумовно, про виступ англійських клубів в Європі у мене буде ще безліч нагод поговорити детальніше. Не виключено, що це буде і в українському контексті.


16 липня 2009

Своїми очима. Молодь "Шефілд Юнайтед"


Вчора мені випала нагода подивитися на молодь "клинків" у дії. В рамках передсезонного тренування "Шефілд Юнайтед" вирішив провести дві товариські зустрічі зі своїми сусідами-аматорами. 14 липня перший склад "Юнайтед" зіграв з "Шефілдом" (найстарішим клубом в світі), а 15 липня молодіжка "Юнайтед" завітала до іншого місцевого клубу, "Халама".

Матч з "Шефілдом" закінчився для "Юнайтед" перемогою, але нелегкою, 4 - 3. За свідченнями очевидців, один з основних захисників "клинків", Метью Кілгалон, був явно не в формі. Та й господарі, клуб "Шефілд", дали пристойний бій професіоналам.

Господарями вчорашнього матчу, в якому брали участь юні "клинки", був шефілдський клуб "Халам" (Hallam FC). Той самий клуб, який грає на найстарішому футбольному майданчику в світі та який був учасником першого в світі офіційно задокументованого футбольного матчу "Шефілд" - "Халам" (1860 р.). Детальніше про історію цих двох клубів ви можете дізнатися із статті "Найстаріше дербі".

Як я й очікувала, на стадіоні "Халама" вчора ввечері був аншлаг, мабуть декілька сотен, при тому, що середня відвідуваність матчів цього клубу зазвичай складає 50 чоловік. А як же, адже не кожного дня доводиться приймати таких іменитих гостей. Грає "Халам" в Прем'єр Дивізіоні Східної Ліги Північних Графств (NCEL). Якщо зрозумілими словами, то це дев'ятий ярус (зверху) англійської футбольної піраміди, або п'ятий ярус (знову ж таки зверху) аматорського футболу.

На вході я вирішила взяти програмку, яку встигла швиденько продивитися ще навіть не дійшовши до трибуни. Оскліьки це була усього лише дружня зустріч, дуже бідний клуб "Халам" спромігся вмістити програмку на один аркуш паперу формату А4. В кінці її були надруковані ймовірні склади команд. А внизу - найбільший сюрприз, який очікував мене того вечора - ім'я рефері. Юрайя Рені, якого стільки разів доводилося бачити по телебаченню під час трансляцій матчів Прем'єр Ліги! Згадати його дуже легко не тільки тому, що він був єдиним темношкірим рефері в Англії, але й завдяки багатьом його відомим помилкам під час обслуговування матчів. Колоритна фігура. Юрайя Рені посеред цього аматорсько-дитячого футболу! Протерши знову очі й зрозумівши, що це не жарт, я нарешті згадала що Рені з Йоркширу. І не просто з Йоркширу, а з Шефілда. Ситуція прояснилася.



Вже за декілька хвилин я зрозуміла, що того вечора рефері буде єдиною для мене впізнаваною особою на полі. Гравців "Халама" ніхто з нас не знає, а гравці молодіжки гостей не мали закріплених за собою номерів. Отже, в програмці - імена, а на футболках номери. Не було на цьому скромному стадіоні й диктора, який міг би назвати склади команд. Таким чином, гравців могли впізнати тільки їхні родичі та друзі, або ж дуже віддані фани цих команд. Я ж не належу ні до тих, ні до інших. Тим не менш, провівши деякі дослідження, вдалося з'ясувати, що ворота "червоних" захищав австралійський голкіпер, що знаходиться зараз в клубі на оглядинах. Його ім'я Ендрю Редмейн. Майже усій решті гравців "Юнайтед" на вигляд було менше 17 років. "Халам" грав основним складом, отже гравці, які грали того вчеора в своїй традиційній синій формі, були переважно старші за віком й більші за габаритами. Чоловіки проти дітей, аматори проти майбутніх професіоналів.



Весь матч носив досить м'який характер, без відвертих грубощів. Перший штрафний, який мені запам'ятався, відбувся приблизно на 20 хвилині. Юні гравці "Шефілд Юнайтед" відрізнялися в кращу сторону від своїх супреників особистою майстерністю й намагалися демонструвати її при нагоді. Непогано також виглядали їхні швидкісні якості. "Халам" же брав досвідом та доволі грамотною позиційною обороною. В основному гра точилася в середині поля, але нудною її назвати не можна. Бажання побортися за м'яч, але в рамках дозволенного, доволі пристойна швидкість й відсутність психологічного тиску, як це буває під час реальних змагань.

Втім, вже всередині першого тайму "червоні" припустилися помилки в захисті й "Халам" повів в рахунку. Сталося це десь між 20 та 25 хвилинами за моїми підрахунками (ви ж не подумайте, що на цьому стадіончику було табло із годинником, там взагалі жодного табло немає!). Відповідь незабарилася. Ще декілька хвилин, і "Юнайтед" зрівнюють рахунок. Паріро (іще один гравець, якого згодом вдалося ідентифікувати) забиває гол в падінні через себе. Краса! Тут вже, звичайно, треба питати із захисту "Халама" - довзолили Паріро прийняти м'яч й так пробити. На перерву команди пішли за рахунку 1-1.

Хочу зазначити, що футбольне поле "Халама" хоч і є найстарішим в світі, не означає автоматично "найкраще". Трава на цьому полі дуже непогана й доглянута, але власне поле розташоване на схилі. Тому кожна команда, що грає тут, атакує в одному таймі дещо згори вниз, а в іншому трошки вгору. В другому таймі вгору бігали юні "клинки".

Як і очікувалося, протягом другого тайму ми побачили всі можливі заміни. Давала знати про себе й втома. Думаю, саме тому гравці стали частіше порушувати правила, таким чином дали попрацювати вволю й зірковому рефері. Юрайя Рені - з тих рефері, що полюбляє бути в центрі уваги, тому він не втрачав нагоди прочитати міні-лекцію комусь із гравців щодо правил поведінки на полі. Другий тайм проходив у взаємних атаках, ми побачили багато кутових ударів, але без особливої небезпеки для будь-кого з голкіперів. Здавалося б, так матч і закінчиться. Але, на останніх хвилинах, в результаті товкотні в карному майданчику "клинків", комусь із гравців "Халама" вдалося проштовхнути м'яч в ворота суперника. Мене дуже позитивно вразила реакція на це "постраждалої" сторони. Жодного зніяковіння, холоднокровність і, разом з тим, бажання відігратися. Рудоволосий захисник одразу ж взяв на себе ініціативу, став голосно підбадьорювати своїх партнерів, роздаючи вказівки, сам побіг вперед, підключився до атаки й встиг повернутися в захист. Не менш активними виглядали і його товариші, але відігратися вже не встигли. Перемога 2 - 1 за господарями.

Висновок щодо підростаючої зміни "клинків" можу зробити наступний. Хлопці ще не окріпли фізично, ще додадуть у зрості й вазі. Звичайно, ще треба допрацювувати не тільки особисту майстерність, але й бачення поля, вміння бачити партнерів по команді. Але це можна сказати й про багато інших команд, в тому числі й дорослих. Щодо самовпевненості й морально-вольових якостей, з таким ставленням, яке я бачила вчора, їм можна подумати й про професійне майбутнє. Загальне враження дуже приємне. Згідно офіційного сайту, задоволеним залишився й наставник академії "Шефілд Юнайтед" Марк Сміт.


Тепер в мене є пазл з юних гравців "Шефілд Юнайтед", який можна складати декілька років: імена на папері, фотографії в компьютері, і розібратися хто є хто, і хто грав того вечора я зможу тільки, якщо хтось із цих хлопців заграє з часом на дорослому рівні. Ну що ж, почекаємо. Якщо цей репортаж читає хтось із фанів "клинків" і знає молодь свого улюбленного клубу, запрошую складати цей пазл разом.

"Шефілд Юнайтед" грав наступним складом: Redmayne, O'Kane, Roe, Wilkinson (Pennycooke-Morgan, 60), Kennedy, Maguire, Pariro (Lammy, 60), Murray, Slew (Nathan, 50), Gregory, Kirk (Slew, 75)





Ендрю Редмейн, голкіпер з Австралії


Найгабритніший захисник "Юнайтед"



Той самий захисник, що намагався завести свою команду після пропущеного голу наприкінці матчу



Це 11-тий номер "клинків", за моїми "розрахунками" його прізвище Кьорк. Дуже швидкий лівий фланговий, запам'ятався також дуже частим дріблінгом та намаганнями керувати своїми партнерами й організовувати атаки



Автор єдиного голу в ворота "Халама" (проте якого!), нападник Паріро, що грав під сьомим номером



Другий нападник "клинків"







Іще один з лідерів команди, десятка - півзахисник, що грав в центрі під нападниками






Три фотографії зверху - гравці, що виходили на заміну в другому таймі


Після забитого голу. В центрі - Паріро








14 липня 2009

Тим часом ... "Манчестер Сіті"

"Манчестер Сіті" продовжує полювання на зірок. Не просто на зірок, а, останнім часом, безпосередньо на найкращих гравців своїх конкурентів. Невгамовний апетит до Джона Тері, за якого манкуніанці пропонують декілька десятків мільйонів фунтів та найбільшу зарплатню в Прем'єр Лізі; Тевез після завершення медичного огляду має підписати контракт з клубом в найближчу годину; і, нарешті, "Сіті" вже дісталися й "Арсенала", з якого хочуть увести Емануеля Адебайора. За останнього клуб готовий викласти 25 млн. фунтів.

Всі ці підписання, реальні або теоретичні, наводять на роздуми про зміну футбольної влади в Манчестері найближчим часом. В це важко повірити, бо, здавалося, ще багато років ніщо не здатне буде похитнути міць та багатство "Манчестер Юнайтед". Але, з такими щедрими витратами арабських власників "Сіті", клуб перетворюється на "Челсі" зразка 2003 року, коли лондонців викупив Роман Абрамовіч. Нескінченний потік грошей, божевільні витрати на гравців, найкращого тренера і, в результаті, перше за 50 років чемпіонство. Вже зараз витрати "Манчестер Сіті" з часів приходу арабських власників перевершили витрати Романа Абрамовича в перші три сезони з "Челсі". В той же час, чемпіони "Манчестер Юнайтед" обійшлися цього літа тільки трьома скромними підписаннями й Алекс Фергюсон заявив, що більше очікувати не слід.

Чи зможе "Манчестер Сіті" хоча б втрутитися в боротьбу за четверте місце, ще невідомо. Натомість, на мою думку, "Сіті" мають всі шанси перетворитися із добротного та симпатичного клубу, який не викликав поганих почуттів у нейтралів, на загальний об'єкт ненависті багатьох фанів. Так, як це сталося із скромним (до 2003 року) клубом "Челсі".

А поки що підготовка "Манчестер Сіті" до нового сезону йде за планом. "Блакитні" вже зіграли внічию (1-1) з "Мюнхеном 1860" і, як тільки-но отримають підпис Тевеса, відправляться в турне до Південної Африки. Там вони візьмуть участь в міні-турнірі "Vodacome Challenge", де їхніми суперниками стануть місцеві "Орландо Пайратс" та "Кайзер Чіфс". Останні передсезонні матчі "Манчестер Сіті" зіграє в Англії: виїзд до "Барнслі" та, на завершення, прийматимуть вдома "Селтік".


Повний розклад передсезонних матчів "Манчестер Сіті":

18 липня, "Орландо Пайратс" - "Манчестер Сіті", ПАР
21 липня, "Кайзер Чіфс" - "Манчестер Сіті", ПАР
25 липня, фінал, "Орландо Пайратс"/"Кайзер Чіфс" - "Ман. Сіті", ПАР
1 серпня, "Барнслі" - "Манчестер Сіті", Барнслі
8 серпня, "Манчестер Сіті" - "Селтік", Манчестер

12 липня 2009

Джон Террі. Мало грошей чи нестача зірок в "Челсі"?

Сьогодні зранку головна футбольна новина в Англії - Джон Террі проситься на переговори до "Манчестер Сіті".

Вчора капітан національної збірної Англії зустрічався з власником "Челсі" Романом Абрамовичем і просив, щоб йому офіційно дозволили поспілкуватися з представниками "Сіті" щодо трансферу. Це згідно англійських таблоїдів. Власне клуб "Челсі" заперечує факт такого запросу.

Загравання між "Манчестер Сіті" та Тері почалися ще в січні цього року. Схоже, що зараз настала кульмінація. Ще не факт, що капітан збірної Англії перейде до ланкаширського клубу, але Марк Хьюз, головний тренер "Сіті", вже розповідає про те, яким нещасливим є гравець в "Челсі". Начебто, сам Тері очікував, що "Челсі" придбає цього літа гравців світового рівня, і в нього будуть "достойні" партнери по команді. Поки що придбання лондонців виглядають значно скромнішими.


В той же час, в "Челсі" вважають, що все це показовий виступ Тері в сподіванні отримати ще кращий контракт з його нинішнім клубом і підвищення в зарплатні. Офіційно Тері не надав заявку на трансфер. Згідно газети The Times, в клубі вже не вперше чують його запити зробити його найбільш оплачуваним гравцем клубу або вдвічі підвищити зарплатню.


Чекаємо на продовження серіалу про любовний трикутник "Челсі" - Террі - "Сіті".

11 липня 2009

Тим часом ... "Мазервелл"

Тим часом, шотландський "Мазервелл" розгромив на виїзді сусідів-валійців "Лланеллі" ("Хланетлі") 3-0 і вийшов до другого кваліфікаційного раунду Ліги Європи. Все закономірно, а все ж таки "Мазервелл" змусив своїх фанів понервувати після несподіваного програшу вдома 1-0 в першому матчі.

Чимала армія виїзних фанів "Веллів" (біля 2 000 чоловік) залишилася задоволена не тільки результатом, але й надзвичайно гостинним прийомом валійців. Ще б пак, адже це не протистояння з англійцями, що ґрунтується на історичних і політичних розбіжностях. Де б іще ви побачили таку картину: колона виїзних фанів на марші до стадіону, а місцеві вишукувались пообіч дороги й вітають гостей, наче мешканці звільненного міста - переможців-визволителей?

Проте, вже в наступному раунді Ліги Європи фанам "Мазервелла", які наважаться на виїзд до Європи, не слід розраховувати на такий фантастичний прийом. Шотландці гратимуть проти албанського "Фламуртарі" й керівництво "Мазервелла" настійливо рекомендує всім фанам утриматися від поїздки до цієї "небезпечної" на їхню думку країни. Серед деяких названих причин: можливість нерозірвавшихся снарядів на дорогах в певних районах (з часів заворушень поміж Албанією та Косово) та високий рівень злочинності.

10 липня 2009

Проклятий Юнайтед


Враження після перегляду фільму



З того часу, як фільм "Проклятий Юнайтед" вийшов на екрани, минуло майже чотири місяці. Та це в оригіналі. До українського глядача ця стрічка поки що не дійшла і, мабуть, не скоро дійде. Принаймні, пошук в інтернеті україно- чи російськомовної версії ні до чого не призвів. А численні фани декількох англійських клубів продовжують запитувати, сподіватися та чекати.

Як людина, що подивилася цей фільм в оригіналі, вважаю своїм святим обов'язком поділитися враженнями з усією фанатською спільнотою.


Для початку, формальне знайомство з картиною:

Назва: "Проклятий Юнайтед" (The Damned United)

Режисер: Том Хупер (Tom Hooper)

В головних ролях:
Майкл Шін (Michael Sheen) в ролі Брайана Клафа (Brian Clough)
Тімоті Спол (Timothy Spall) в ролі Пітера Тейлора (Peter Taylor)

Фільм знятно за однойменною книгою Девіда Піса (David Peace).


Спочатку була книга. За словами Девіда Піса, це роман, а не біографічний нарис. Мабуть тому автор і вирішив, що можна обійтися на стільки вільно із змалюванням головного персонажу, що рідні Клафа заявили "персонаж не має нічого спільного з чоловіком та батьком якого ми знали", а Джоні Джайлз, колишній гравець "Лідса", навіть подав позов на автора до суду і з легкістю виграв справу.

Фільм "Проклятий Юнайтед" значно відрізняється від книги. В ньому постать Брайана Клафа пом'якшена, персонаж виглядає скроіше кумендним, аніж п'яницею-параноїком яким, за словами деяких критиків, він постає перед читачем в романі. Тим не менш, родина покійного Клафа протестувала навіть проти фільму.


Cюжет картини

В центрі уваги - Брайан Клаф, харизматичний тренер, який досяг в попередні роки значного успіху з "Дербі Каунті". В 1974 році Клафа запросили в якості менеджера в "Лідс Юнайтед" на зміну легендарному Дону Ріві. Брайан Клаф протримався на цій посаді аж ... 44 дні! Саме про цей короткий період в житті Клафа та "Лідса" і йдеться в фільмі. Це був кінець золотої ери "Лідса". В 1974 році з Доном Ріві клуб став чемпіоном Англії. Але, Ріві пішов з посади працювати в збірній і "Лідс Юнайтед" не знайшов нічого кращого, аніж запросити людину, що ненавиділа "Лідс", криткувала до цього й команду, й Ріві, керувати зірками-ветеранами на чолі з Біллі Бремнером. Вийшло повне фіаско для всіх.


Враження

На відміну від близьких та друзів головного героя, мені, як і багатьом іншим глядачам, фільм дуже сподобався. Якщо пам'ятати, що персонаж не є точною копією та не сприймати все це дуже близько до серця, рекомендую! Особливо рекомендую фанам "Лідса". Окрім того, що можна насолодитися незрівнянною грою акторів й посміятися вдосталь над комедійними моментами, це також нагода зазирнути в історію. Для зйомок фільму сучасний фасад стадіону "Еланд Роуд" було замасковано й "повернено" в 1970-ті. Хоча, деякий прокол із стадіоном ми все ж таки угледіли. В одному з епізодів на задньому плані можна побачити східну двоярусну трибуну "Еланд Роуд". А ці два яруси будували вже в 1990-тих роках. Ті люди, що пам'ятають сімдесяті, кажуть, що режисеру вдалося дуже добре передати атмосферу тих років. Крім того, в фільмі достатньо дуже влучних коротеньких вставок документальних кадрів, які вдало переплетені з сучасною зйомкою.

Щодо наочної історії, там фігурує не тільки "Лідс", але й "Дербі Каунті". Окрім перебування Клафа в "Лідсі" в 1974 році, режисер також показує, як це все починалося. Один з епізодів: візит того "золотого" "Лідса" до "Дербі" на кубковий поєдинок в 1968 році. Шикарний сяючий автобус з командою гостей серед замизганих трущоб Дербі біля їхнього колишнього стадіону, з автобусу виходить надзвичайно самовпевненний Дон Ріві в своєму овчиному кожуху, він навіть не помічає молодого, переляканого, нікому невідомого Брайна Клафа. Втім, це момент комедійний, а не історичний.

Цікаво було б почути думку англійських фанів "Дербі Каунті" та "Ноттінгем Форест" щодо кумедності головного героя, адже для них Брайан Клаф - це легенда, можна навіть сказати ікона. Але мені поки що не траплялися такі фани.

Як і головний актор Майкл Шін, другий актор Тімоті Спол неперевершено впорався із своєю роллю помічника Клафа, Пітером Тейлором. Щоправда, остання, доволі затягнута й надзвичайно душевна, сцена між цими двома героями примушує замислится над сексуальною орієнтацією режисера картини. В мене до нього абсолютно нічого особистого й без претензій, але незрозуміло, до чого це саме в цьому фільмі. Із інших персонажей, ще й досі посміхаюсь, коли бачу їхню версію "Біллі Бремнера". Бо до цього бачила чимало документальних кадрів про "Лідс" сімдесятих.

Мої власні враження від фільму - це, звичайно, суб'єктивний погляд, смаки у людей бувають різні. І все ж, рекомендую! Не тільки фанам "Лідса" й "Дербі", але й усім "нейтралам". Тільки треба пам'ятати, що не все в цій картині є абсолютною правдою, а підтвердити чи спростувати ті факти жоден із головних героїв неможе. Брайан Клаф, Пітер Тейлор, Дон Ріві, Біллі Бремнер - жодного з них вже немає в живих.

09 липня 2009

Тим часом ... "Ньюкасл Юнайтед"

Тим часом, в таборі й без того деморалізованого вилітом "Ньюкасла" продовжують накопичуватися проблеми. Якщо хтось із прихильників цього клубу оптимістично вважав, що повернення до Прем'єр Ліги - це надлегке завдання, краще іще раз замислитися й подивитися на ситуацію, що склалася на сьогодні.

Майк Ашлі все ще шукає покупця для клубу, майже знайшов. Принаймні, вчора вже вдруге в клуб навідувалися представники малайзійського консорціуму, яким керує мільярдер Ананда Крішнан. Це не єдиний потенційний покупець, але все ж потенційний, а не такий що, відбувся.

В той же час гравці тікають з команди, як пацюки з корабля, як і очікувалось. Ті, що залишилися, деморалізовані відсутністю головного тренера в команді. Передсезонні збори вже почалися, перший тренувальний матч має відбутися за два дні (11 липня), а менеджера офіційно ніхто не призначав.

Як повідомляє газета "Кронікл", група ключових гравців команди все ще погоджується чекати на призначення Алана Ширера головним тренером, але не більше двох тижнів. Невизначенність подальшої долі клубу й відсутність будь-яких чітких орієнтирів тільки поглиблює хаос в команді. Серед головних бунтарів команди - Хабіб Бейе, Стівен Тейлор та Себастьєн Бассонг.

Ще місяць тому затягування зі своїм призначенням Алан Ширер називав "позорним ставленням клубу" до власної особи. Зараз Ширер розпочав "збирання" команди неофіційно, коли стало відомо, що жоден з потенційних майбутніх власників клубу не проти бачити Ширера на посту головного тренера. Майбутній менеджер вже навіть готовий підписати Фрейзера Кемпбела з "Манчестер Юнайтед" та Чеда Еванса з "Манчестер Сіті", але й з цими трансферами доводиться чекати з вищезгаданих причин.


Розклад передсезонних матчів "Ньюкасл Юнайтед"

11 липня "Шамрок Роверз" - "Ньюкасл Юнайтед"
18 липня "Дарлінгтон" - "Ньюкасл Юнайтед"
21 липня "Хадерсфілд Таун" - "Ньюкасл Юнайтед"
26 липня "Утрехт" - "Ньюкасл Юнайтед"
29 липня "Ньюкасл Юнайтед" - "Лідс Юнайтед"
2 серпня "Данді Юнайтед" - "Ньюкасл Юнайтед"

07 липня 2009

Знайомтеся, "Бернлі"! (Закінчення)

Першу частину читайте ТУТ


Подальша історія "Бернлі" нагадує казочку про попелюшку. В грудні 2006 року, як та добра фея, до клубу прийшов Брендан Флад. Успішний бізнесмен, уродженець Ланкаширу і, найважливіше, людина, яка все життя вболіває за "кларетс". Намір Флада був дуже чітким - вивести "Бернлі" до Прем'єр Ліги. Вболівальник-мільйонер почав інвестувати в клуб одразу ж: реконструкція стадіону, розбудова футбольної академії, придбання досвідченних гравців. При цьому Флад дав зрозуміти, що інвестувати власні гроші він буде не безрозсудно, а обережно, з довгостроковою стратегією. Результат незабарився. По закінчені сезону 2008/09 команда під керівництвом Оуена Койла, одного з найуспішніших молодих шотландських тренерів, зайняла 5-те місце, що надало їй право поборотися за вихід до Прем'єр Ліги через плей-офф. Розгромивши "Редінг" в півфіналі 3 - 0, "Бернлі"вистачило усього лише одного голу проти "Шеффілд Юнайтед" в фіналі на Уемблі аби нарешті мрія здійснилася. Треба зазначити, цей сезон з "Бернлі" був дебютним для Оуена Койла на теренах Англії в якості головного тренера.

Містечко Бернлі - одне з найбідніших та найпроблематичніших в соціальному плані в Англії. Отже, й місцевому футбольному клубові надзвичайно важко виживати в таких умовах. Тим цікавіше буде спостерігати за їхньою боротьбою проти гігантів Прем'єр Ліги. Але найцікавішими стануть матчі проти "Блекберна". Забудьте про "Евертон" - "Ліверпуль", про "Манчестер Сіті" - "Манчестер Юнайтед". Дивіться "Бернлі" - "Блекберн" цього сезону!

Ворожнечі між "Бернлі" та "Блекберном" вже більше ста років. Східно-ланкаширське дербі - одне з найзапекліших в Англії. Ці дві команди майже не грали одна проти одної останніми роками. Востаннє вони зустрічалися в березні 2005 року в Кубку Англії. Останній матч в рамках ліги відбувся в сезоні 2000/01. За весь цей час ці два міста (так, цілі міста, а не тільки фанати клубів) дуже скучили одне за одним й боротьба очікується не на жарт. Не "Манчестер Юнайтед" або "Ліверпуль", і не "Челсі" чекатимуть з нетерпінням в маленькому Бернлі цього року, а саме "Блекберн". Вже відомі дати матчів і вже зараз поліція почала підготовку до цього дербі: ведуться переговори з Футбольною Асоціацією та телекомпанією аби водночас забезпечити й зручний показ телетрансляції матчу, й громадський порядок в містах. А фани вже рахують скільки днів залишилося до дербі.


Матчі між "Бернлі" та "Блекберном" відбудуться 17 жовтня (в Блекберні) та 27 березня (в Бернлі).

06 липня 2009

Знайомтеся, "Бернлі"!

Для тих, хто наступного сезону вирішить слідкувати або навіть вболівати в Прем'єр Лізі за новоприбулих "Бернлі", пропоную знайомство з клубом.

"Бернлі" (Burnley англійською вимовляється як "Бьонлі") - клуб з надзвичайно багатою істроією й значними досягненнями, але в минулому. Для мене, як і для багатьох інших, ще донедавна назва "Бернлі" мало про що казала. Цього ж року для клубу з Ланкашира починається етап новітньої історії - повернення до найвищого дивізіону після 33 років поневірянь.

Дата народження "Бернлі" - 1882 рік. Якщо деякі з найстаріших футбольних клубів виросли з крікетних клубів, наш герой бере свій початок від регбі. У 1882 році клуб "Бернлі Роверз", який грав у гру з м'ячем за правилами регбі вирішив остаточно перейти на правила футболу, про що й було офіційно задекларовано 18 травня. "Бернлі Роверз" перетворився на "Бернлі Футбол Клаб" (Burnley FC).

Шість років потому, 1888 рік, і "Бернлі" назавжди ввійшов в історію як один з 12 засновників Футбольної Ліги. Перші декілька років проведені в Футбольній Лізі "Бернлі" завершував в середині турнірної таблиці займаючи місця з 8-го по 5-те. Вже незабаром, в 1897 році, вперше в своїй історії клуб вилетів до нижчього дивізіону, але повернувся одразу ж роком пізніше. Наступного разу "Бернлі" вилетів у 1900 році й залишався поза елітою 13 років.

В 1910 році відбулася ще одна визначна подія в історії клубу. Здавалося б, що визначного може бути в зміні кольорів форми гравців? Але, у випадку з "Бернлі" інакше й не скажеш. Тоді команда вперше вийшла на поле в темно-червоних/бордових кольорах, або як цей колір називають англійською "кларет". Саме під неофіційною назвою "кларетс" клуб відомий і сьогодні. Пройшло іще два роки, і за результатами сезону 1912/13 клуб повертається до Першого Дивізіону. Вже наступного 1914 року "Бернлі" виграє перший в своїй історії трофей - Кубок Англії, а 1921 року й чемпіонський титул.

Ще пару років "Бернлі" залишався серед найкращих чотирьох клубів країни, а після цього почалося поступове сповзання вниз. В 1930 році клуб знову вилетів до Другого Дивізіону. Повернутися до найвищого прошарку вдалося вже по закінченні Другої Світової війни, в 1947 році. Повернення супроводжувалося участю в фіналі Кубка Англії. В наступні 10 років "Бернлі" усталив свій статус клубу Першого Дивізіону й команди, здатної поборотися за найвищі нагороди. Роки безуспішної боротьби за чемпіонський титул нарешті увінчалися перемогою в 1960 році.

Участь в Єврокубках, з роками поступове сповзання до середняків турнірної таблиці, виліт до Другого Дивізіону в 1971 році, повернення в 1973, знову виліт в 1976 році. Цього разу на довгі 33 роки. Так завершилася найславетніша ера в історії клубу.

Далі були блукання поміж Другим та Тертім Дивізіоном, поразки та невдачі в лізі. Світлою плямою на цьому депресивному тлі були успіхи в Кубку Англії (чверть-фінал) та Кубку Ліги (пів-фінал) в 1983 році, але в цілому клуб продовжував беззупинно скочуватися донизу. В 1985 році, вперше в своїй історії, "Бернлі" опинився в четвертому прошарку англійського футболу.
Найнижчою точкою в історії клубу стала боротьба за виживання в Футбольній Лізі: в останній день сезону 1986/87, завдяки перемозі над "Лейтон Орієнт" та поразці конурентів "Лінкольн Сіті", "Бернлі" вдалося таки уникнути виліту з професійного футболу.

Опускатися нижче вже було неприпустимо. З того часу почалося повільне, але впевнене відродження клубу. В 1992 році "Бернлі" став останнім чемпіоном тодішнього Четвертого Дивізіону (нині Ліга 2). В 1994 році клуб ще раз підвищився в класі, але усього лише на один рік, і знову повернувся до тертього прошарку англійської ліги. Поступово видираючись нагору, "кларетс" таки досягнули Дивізіону 1 (нинішній Чемпіоншіп) в 2000 році. Там вони й затрималися на подальші декілька років, але ніщо не передвіщувало вихід цього маленького клубу до Прем'єр Ліги. Принаймні до 2007 року.


Закінчення читайте ТУТ

04 липня 2009

Трансфер сезону?

Ні, це все ж таки виявився не жарт, як мені спершу подумалося. Майкл Оуен переходить до "Манчестер Юнайтед"! Майкл Оуен, людина-травма, який ще місяць тому розсилав свої резюме по різних клубах і благав, щоб його забрав хто-небудь. Але, його ніхто не хотів.

І тут на сцену виходить Алекс Фергюсон! Другим, грішним, ділом подумалося, що сер Алекс трошки "перевідпочивав" у відпустці. Але, згадавши , що Фергюсон є визнаним тренерським генієм, починаю вже вірити у диво. Невже й справді Оуен заграє в Манчестері? Чи це в клубі зовсім кепські справи? В останнє ще важче повірити.


Відійшовши від емоцій, якщо серйозно, Майкл Оуен - вільний агент. Тобто безкоштовний. Щодо зарплатні гравця, вічно травмований 29-річний Оуен, не може розраховувати на високі гонорари будь-де, особливо коли нависла загроза взагалі залишитися поза Прем'єр Лігою. Сам футболіст запевняє, що абсолютно здоровий і визнає, що взагалі радий хоча б повернутися до тренування з таким пристойним клубом. Вірю, що тут гроші вже відійшли на другий план.

Кажете, Роналду в "Реалі"? Хіба це дивина? Очікуваний перехід найдорожчої мега-зірки із встановленням нового фінансового рекорду. Але "згаслий" Майкл Оуен в "Манчестер Юнайтед" ... оце справді може стати підписанням сезону, якщо він заграє, якщо знову спрацює геній сера Алекса. Залишилося дочекатися початку сезону.

03 липня 2009

Передсезоння "великої четвірки"

На дворі вже липень, самісінька середина міжсезоння в англійському футболі, не вщухають телефони й факси клубів та агентів футболістів - трансфери в самому розпалі. Іще трошки й вболівальник почне нудьгувати за "акшеном", тобто за самим футболом в усій його красі.


Саме в ці перші дні липня футболісти та менеджери повертаються з відпусток й розпочинають тренувальні збори. Ось тут вже настав час подумати про передсезонні матчі. Тобто організатори подумали про них заздалегідь, а нам настав час подивитися на їхній розклад.


Велику кількість поціновувачів англійського футболу в Україні приваблює саме "велика четвірка" - "Манчестер Юнайтед", "Ліверпуль", "Челсі" та "Арсенал". Про них і піде мова.


Ці багаті клуби, імена яких вже давно асоціюються не тільки із спортивною грою, що зветься "футбол", але й з великим бізнесом та маркетингом, давно зрозуміли, що за межами Британських островів по всьому світу на них чекає сила-силенна споживачів їхніх футбольних брендів. Саме тому стали такими популярними передсезонні тури цих грандів, скажімо, Азією. З іншого боку, і справді, чого ото вдома сидіти? Ще обридне протягом наступного футбольного року. До того ж, велика подія й радість для місцевих фанів.


Отже, чинні чемпіони, "Манчестер Юнайтед". Серію своїх передсезонних матчей манкуніанці розпочинають з азійського туру. В період з 18 по 26 липня вони зіграють чотири матчі в чотирьох різних країнах з командами-представниками цих країн. Одразу ж після того "Манчестер" вирушає до Німеччини на Кубок Ауді (автомобільна компанія святкує 100-річний ювілей цього року) і вже 29 липня зіграє проти "Бока Хуніорс", а наступного дня на них чекатиме або мюнхенська "Баварія", або "Мілан". Останній матч перед початком сезону "Манчестер Юнайтед" зіграє вдома проти "Валенсії".

Повний розклад матчів:



18 липня, "Малайзія ХІ" - МЮ, Малайзія
20 липня, "Індонезія Супер Ліг ХІ" - МЮ, Індонезія
24 липня, "Сеул" - МЮ, Південна Корея
26 липня, "Хангжоу Грінтаун" - МЮ, Китай
29 липня, "Бока Хуніорс" - МЮ, Мюнхен
30 липня, "Баварія"/"Мілан" - МЮ, Мюнхен
5 серпня, МЮ - "Валенсія", Манчестер


"Ліверпуль" також завітає в Азію, але не одразу. Взагалі, "Ліверпуль" вирішив не сидіти на одному місці, а весь час провести в переїздах, чи той, в перельотах. Всі свої матчі команда проведе на виїзді в різних країнах, окрім останнього, який відбудеться вдома - на "Анфілд" завітає "Атлетіко Мадрід".

Повний розклад матчів:



15 липня, "Санкт Галлен" - "Ліверпуль", Санкт-Галлен
19 липня, "Рапід" (Відень) - "Ліверпуль", Відень
22 липня, Таіланд - "Ліверпуль", Бангкок
26 липня, Сингапур - "Ліверпуль", Сингапур
2 серпня, "Еспаньол" - "Ліверпуль", Барселона
5 серпня, "ФК Лин" - "Ліверпуль", Осло
8 серпня, "Ліверпуль" - "Атлетіко Мадрид", Ліверпуль


"Челсі" цього року вирушає на Захід, розважити фанів в Сполучених Штатах. Команда проїдеться по всій країні, зіграє чотири матчі в чотирьох різних містах, але не всі суперники будуть американськими. Серед тієї четвірки будуть і дуже знайомі європейські обличчя - "Інтер" та "Мілан". На останок, "Челсі" проведе матч на рідній землі, але не на "Стамфорд Бридж". "Сині" завітають до Редінга.

Повний розклад матчів:



18(19) липня, "Сіетл Саундерс" - "Челсі", Сіетл
21(22) липня, "Інтер" (Мілан) - "Челсі", Пасадена
24(25) липня, "Мілан" - "Челсі", Балтімор
26(27) липня, "Клаб Амеріка" - "Челсі", Арлінгтон
1 серпня, "Редінг" - "Челсі", Редінг


І, на завершення, "Арсенал". "Каноніри" вирішили далеко не їхати. Вони вирішили, що гроші можна і вдома заробляти. Тому, після двох виїзних матчів (один із них в Лондоні), "Арсенал" повернеться додому, де третій рік поспіль клуб проводитиме "Емірейтс Кап", або Кубок Еміратів, в якому візьмуть участь чотири команди.

Повний розклад матчів:


18 липня, "Барнет" - "Арсенал", Барнет, Лондон
29 липня, "Гановер 96" - "Арсенал", Гановер
1 серпня, "Атлетіко Мадрід" - "Арсенал", Лондон
2 серпня, "Глазго Рейнджерс" - "Арсенал", Лондон

01 липня 2009

Така обридла Прем'єр Ліга

Той факт, що англійський футбол дуже популярний в Україні, не є секретом. Чимало українських фанів із задоволенням переглядають матчі англійської Прем’єр Ліги навіть, якщо не мають великих вболівальницьких симпатій до того чи іншого клубу. Є й такі, що віддано вболівають за певні англійські клуби, навіть коли ті вилітають до нижчих ліг. Та чи є такі, кому б обридла англійська Прем’єр Ліга?

Вчора мені до рук потрапив один з нещодавніх випусків журналу Four Four Two (найпопулярніший футбольний журнал в Англії) і мою увагу пригорнув лист одного з читачів:

«Я – вболівальник «Портсмута» і мені обридла Прем’єр Ліга. Після того, як ми виграли Чемпіоншіп, я не міг дочекатися першого матчу, але з роками я втратив інтерес до цього найвищого ешелону – він настільки передбачуваний. Так, з фінансової точки зору це найкраща ліга в світі. Так, більшість найкращіх гравців світу грає саме тут. Але, для мене цього недостатньо. Для того, аби спорт подобався, він має бути непередбачуваним, а цього в Прем'єр Лізі немає. Одні й ті ж команди виграють щотижня, щороку. Якщо «Портсмут» і вилетить до Чемпіоншіпу, я не буду сумувати. Я не проти аби замість поразок на «Уайт Харт Лейн», «Вілла Парк» та «Анфілді» спостерігати за напруженною боротьбою, коли не знаєш, хто виграє, хоч то буде «Престон», хоч «Блекпул». З точки зору вболівальника, виліт до Чемпіоншіпу здається не таким вже й поганим».

Багатьом в Україні це, може, важко зрозуміти, але, проживши вже певний час в Англії, я на власні очі змогла переконатися, що з інтригою Чемпіоншіпу, Ліги 1 та Ліги 2 найсильнішій лізі в світі конкурувати важко. Тим не менш, як і завжди, перепустка до Прем'єр Ліги залишається заповітною мрією та здійсненням всіх бажань для будь-якого з клубів Чемпіоншіпу.