Британська преса про український расизм

Тільки-но вирішила написати про перший підготовчий матч Англії очолюваної Ройєм Ходжсоном, як увагу відволікла заява-попередження Сола Кемпбелла, надрукована в декількох англійських виданнях. Сол попереджає англійських фанів, зокрема темношкірих, про смертельну небезпеку яка на них чекає в Україні – войовничий расизм. Пряму цитату взято з програми BBC Panorama: «Навіть не ризикуйте ... можете повернутися додому в домовині. ... Залишайтеся вдома й дивіться по телевізору.» Родини Тео Уоллкота та Алекса Окслейд-Чемберлена також залишаться вдома на час Євро 2012. Такими цитатами майоріли сьогодні зранку газети. І це лише анонс до програми, яку сьогодні ввечері пообіцяло показати ВВС. В програмі обіцяють «покидьків, що віддають нацистське привітання, дражнять чорношкірих гравців імітуючи мавп, скандують антисемітські образи та нападають на азійських студентів на стадіоні «Металіст» у Харкові».

Проблема расизму в Україні та решті Східної Європи для мене не новина. Кому, як не мені, відомі «культурні відмінності» між Англією, де я тепер мешкаю та рідною Україною. Як це англійці ще не згадали расистські заяви Сергія Реброва кількарічної давнини, які наробили стільки галасу й здійняли народне обурення? (Детальніше про скандал тут). Втім, якщо в таких жовтих газетах як Daily Mirror та Daily Mail – суцільна істерія та жах з приводу України, то ВВС хоча б навели контр-аргументи від Андрія Шевченка та Олега Лужного, в яких брали інтерв’ю ще в квітні, а покажуть 6 червня. Обидва заявили, що жодною мірою расизм в Україні не є проблемою, і навіть навели слова Лужного що він «ніколи не чув про расизм» (вочевидь, мав на увазі «в Україні»).

На мою особисту думку, перебільшують і ті, й інші. Расизмом українські люди уражені чимало, багато хто з них навіть про це і не думає, роблячі недолугі презирливі коментарі щодо будь-кого з іншим кольором шкіри. Це для багатьох в Україні є нормою. Але це такий собі «побутовий» расизм - іноді образливо, іноді пожартували не думаючи. Насправді, якщо поскребти й відмити, то в глибині душі більшість українців традиційно добрі, невойовничі, та ще й гостинні. Відповідно жодної небезпеки іноземцям не несуть, хіба що заллють їх по горло борщем та пивом, щоб мало не здалося. І лише радикально-маніакальна меншість не має інших проблем у своєму щасливому українському житті, як фізично полювати на на всіх, хто відрізняється кольором шкіри, зовнішністю, політичними чи ідеологічними поглядами. Не слід відкидати факт їхнього існування. Так, треба попереджати іноземців щодо відсталості українців в проблемі вирішення расизму порівняно з рештою цивілізованого світу. В цьому випадку Сол Кемпбелл мав рацію, але його коментарі набули в жовтій пресі масштабу істерії.

Мою увагу привернули світлини, розміщенні в двох вищезгаданих газетах. Daily Mirror розмістили фото натовпу ультрасів, що безспосередньо стосується теми обговорення. В свою чергу, на сайті Daily Mail – фото величезного натовпу озброєнного ОМОНу, який атакує неозброєнних, таких що не чинять опір, вболівальників на трибуні. Принаймні ззовні на ультрасів вони жодним чином не схожі. Ось це цікаво! На жаль, ані Сол, ані папарацці, навіть не здогатуються, що ще більшу небезпеку в Україні несуть саме оті - озброєні, вдягнені в міліційну форму, для яких закони не існують – ані юридичні, ані моральні. Залишається лише сподіватися, що їм дали вказівку згори – хоча б заради престижу країни іноземців не бити й не піддавати тортурам, як це вони роблять з громадянами України. Втім, гарантій жодних, адже звичок, надбаних роками, позбутися важко.

Та, власне, не це збурило мою реакцію. Чому саме зараз, за 10 днів до початку чемпіонату, раптом всі згадали, що в Україні расизм та інші негаразди, що не треба було давати цій країні право на проведення Євро, що не треба темношкірим фанам туди їхати? Де була вся ця пресса з гнівною кампанією з того часу, як Платіні оголосив рішення? Де був Сол Кемпбелл з грудня минулого року, коли за жеребом Англії випало грати саме в Україні і вже тоді фани почали готуватися до подорожі в Україну? Зараз, коли практично вже всі квитки придбано, все заброньовано, раптом англійці дізнаються, що Україна – це жахливо і небезпечно. Зараз це ні на що інше, аніж жбурляння інформаційним брудом, не схоже, хоч і базується цей бруд на справді існуючій проблемі. Прокинулися, як то кажуть. Нагадує мені, як ті ж самі англійські газети лякали своїх англійців рівнем злочинності та бідності в Південній Африці в 2006 році, змушуючи африканіцв весь час виправдовуватися, мовляв «та ми ж мирні, гостям раді, приїжджайте». І пройшло в них все чудово. Ну, живе й живиться жовта англійська преса зі скандалів, ну не можуть вони по-іншому – закони жанру! Цікаво, чи буде реакція з боку України, чи всі проковтнуть, як зазвичай?