Євро 2012: після першого туру

Підсумовуючи «перший тур» Євро 2012 можна впевнено заявити, що якістю чемпіонату задоволені всі. І вболівальники біля телевізорів, і фани на місці подій. І лише ВВС продовжує щоденно шукати расизм в Польщі й Україні. Про все за порядком.

Щодо якості футболу. Два голи, не забитий пенальті та два вилучення в першому ж матчі – оце так початок! І тут же одразу «пофестивалила» збірна Росії. Щоправда деякі російські фани дофестивалились до санкцій УЄФА. Хоч наступна група, від якої всі очікували найбільшого, виглядала нудною, поки що жоден матч не закінчився нульовою нічиєю. Навіть найвибагливіші британські журналісти і вболівальники вже визначили Євро 2012 як один з найцікавіших чемпіонатів.  Вони навіть пораділи за нашого Шевченка! Авжеж! У порівнянні з найнуднішим матчем на ЧС 2010 із Швейцарією, вчорашній матч проти шведів – справжнє свято футболу. І не лише українського. Моє найприємніше враження – це Шева та Воронін обійнявшись, із сяючими обличчями, в очікуванні фінального свистка. Не пам’ятаю коли в останнє бачила такі натхненні щасливі обличчя й палаючі очі гравців збірної України. Частіше все було якось депресивно та понурено.

Щодо англійських фанів, ще до початку Євро вони були налаштовані дуже песимістично і не вірили в свою збірну, тож зраділи нічиїй із французами, яких відверто боялися. Тепер у всієї Англії з’явилася надія. Так! Саме та Англія, яку ми за звичкою записуємо до фаворитів, радіє здобутому очку в матчі з французами, а вболівальники щасливі з того, що їхні гравці нарешті продемонстрували здатність віддати передачу й тримати м’яча, не втрачаючи його після одного-двох пасів.

І знову про британську пресу й англійських фанів. Дехто жаліється, що мало приїхало їх до Донецька. І справді, атмосфера на Донбас Арені була така, що можна було заснути. Самі ж англійці визначили дві основні причини рекордно низької підтримки. Перша – дуже далеко й дорого подорожувати містами України в розпал кризи, на додачу астронмічні ціни на готелі. Друга – зневіра й невдоволення якістю футболу, яку демонструє збірна Англії останніми роками. А в деяких випадках зіграла роль інформаційна війна проти України, яку розпочало ВВС і підхопили усілякі британські таблоїди. В результаті певна частка британських фанів африканського чи азійського етнічного походження повернула квитки й скасувала подорож до України, все під впливом істерії вищезгаданих медіа. За моїми спостреженнями, з часу показу сумнозвісної програми на ВВС, тобото 28 травня, на їхньому веб-сайті не з’явилося жодного репортажу з України. Наприклад, про готовність/неготовність України до Євро або жодного інтерв'ю з пересічними українцями, що вони думають про всі ці заходи. Гаразд, ще на початку червня британським журналістам було не до Євро, вони висвітлювали ювілей королеви. Але й потім, з початком чемпіонату, ВВС не доклало жодних зусиль, аби поцікавитися враженнями українців, і особливо іноземних гостей. До вчорашнього дня інформація надходила виключно про стан гравців збірної, або про прояви расизму та насильства, які можливо очікуватимуть на них в Україні. І про погане УЄФА, яке має вжити іще більше заходів проти можливого расизму, який можливо спіткає їх в недружній та неспокійній Україні. Нарешті, з учорашнього дня інші британські медіа та фани, що наважилися на подорож, почали прозрівати!

Sky Sports зранку розпитував англійських фанів в донецькому кемпінгу чи стикалися вони з проявами расизму з боку українців. Всі як один відповідали що, навпаки, всі місцеві дуже дружелюбні, все чудово, жодних проблем.

Мої знайомі англійці зауважили що це не дивно, бо подрожуючі англійські фани - переважно білі. Аж ось The Telegraph зі своїми враженнями. Вони знайшли в Донецьку британських фанів азійського походження. Пряма мова:

«Рікеш Соланкі та його друг Амаль Самджі – обидвом по 23 роки і вони з південного Лондона – розповіли що жодних проявів расизму з боку місцевого населення не бачили. Пан Самджі, фан «Арсенала» із Стрітхема сказав: «Моя мама хотіла відшкодувати мені гроші за квиток, аби я тільки не їхав. Але я запевнив її, що все буде гаразд. Якщо ми побачимо якісь проблеми, повернемося додому першим ліпшим літаком». Пан Соланкі, з Кройдона, додав: «В мене є друзі, які казали мені «Ти впевнений, що хочеш поїхати? Я б на твоєму місці повернув квиток».

Ці обидва чоловіки ... розповіли про полегшення, яке очікувало на них по приїзді в Україну. «Мені подобається місто. Воно чисте, погода чудова та дружні люди», - сказав пан Соланкі.

The Independent також помітили дружелюбність та гостинність українців:

«Боб Дікерсон, 63 роки: - Багато фанів не приїхало через висвітлення в пресі, і це сумно, адже атмосфера тут просто фантастична, - розповів він попиваючи пиво в пабі «Золотий Лев» в центрі Донецька, який колонізували англійські фани. – У нас виникла невеличка проблема із мовою, але всі охоче допомогають».

І лише ВВС вперто не помічає нічого й нікого в Україні та очікує, в засідці, на прояви расизму та агресивності.

Поки що проблеми локального масштабу виникали лише в Польщі. Але сьогодні я особисто триматиму кулаки, аби в поляків день пройшов мирно, незважаючи на важке принципове протистояння з Росією та передуючим цьому російським маршем у Варшаві. Як би хотілося мати виключно свято футболу. Впевнена, цього хочуть також багато поляків й росіян.