Вивчаємо географію. Чемпіоншіп. Частина Перша

Ліричний відступ


В 2007 році «Лідс», вперше в своїй історії, опустився до третього рівня англійського футболу, тобто вилетів в Першу Лігу. Численні вболівальники клубу з пострадянського простору, із сумом готуючись до наступного сезону, почали вивчати такі екзотичні назви, як «Хартліпул», «Йовіл», «Челтенхем». Цілком резонно виникли запитання: «а хто це?» та «а де це?». Тоді я вирішила провести для них невеличкий географічний екскурс футбольними містами та селами Першої Ліги Англії. Цього сезону я вирішила прийти на допомогу всім, хто цікавиться Чемпіоншіпом, особливо заблукавшим тут фанам «Ньюкасла», й провести урок географії саме цим дивізіоном.

«Ньюкасл Юнайтед»

Почнемо з новоприбулого «Ньюкасла». Вболівальникам «Ньюкасла», які ніколи не бували в Англії, мій урок географії знадобиться цього сезону як нікому іншому. Їм тепер доведеться забути про Манчестер та Ліверпуль, й подивитися на карту Англії зовсім іншими очима. Хто з них одразу, не дивлячись, може вказати, де знаходиться Сканторп чи Пітерборо? Так, життя таке ж смугасте, як і футболка «Ньюкасла». Власне, причина з якої я починаю саме з цього клубу, географічна. «Ньюкасл Юнайтед» тепер є найпівнічнішим клубом Чемпіоншіпу. Місто, як свідчить його повна назва (Ньюкасл-апон-Тайн), розташоване на північному сході Англії на річці Тайн, яка вже недалеко впадає в Північне море. Ще років сорок-п’ятдесят тому місто було індустріальне й славилося як вугільний край. Тепер, як і в інших великих містах Англії, там залишилися тільки бізнес й торгівля. Візитівкою міста, окрім футбольного клубу, є декілька мостів, найвідоміший з них Тайн Брідж. Але мені, наприклад, було цікавіше дізнатися, що там під рікою ще й автомобільний тунель проходить. В футбольному плані Ньюкасл примітний тим, що він не поділений на дві частини, як багато інших міст з двома великими клубами. Наприклад, Манчестер, Ліверпуль, Бірмінгем та інші. Тобто, практично, все свідоме населення вболіває за «Ньюкасл Юнайтед», а стадіон «Сейнт Джеймс Парк» - один з найбільших в Англії, 52 000 глядачів.

«Мідлсбро»

Найближчим географічним сусідом по Чемпіоншіпу, а також «сусідом» по виліту з Прем’єр Ліги, є «Мідлсбро». Місто Мідлсбро розташоване на південному березі ріки Тіс. Як і Ньюкасл, зовсім недалеко від Північного моря. Історично Мідлсбро знаходилось в Північному Йоркширі, поки поступово не виросло й не відокремилось. В лічених кілометрах від міста знаходиться один з найбільших портів Англії – Тіспорт. Мідлсбро примітне тим, що там ще й досі потужно працює промисловість: виробництво сталі, хімічна промисловість, кораблебудування. В культурному плані Мідлсбро може похвалитися Інститутом сучасних мистецтв, в якому зібрана колекція картин відомих художників 20-го сторіччя. Як і в Ньюкаслі, в Мідлсбро є тільки один футбольний клуб, на радість його власникам й торговцям атрибутикою. Стадіон розташований на самому березі річки, звідси й назва «Ріверсайд» (Riverside), вміщує він близько 35 000 глядачів. Зважаючи на відсутність «Сандерленда», матчі між «Ньюкаслом» й «Мідлсбро» мають стати великим таким дербі в майбутньому сезоні. Окрім цих двох клубів, північно-східна Англія в Чемпіоншіпі більше не представлена.

Переміщуємося трошки на південь, їдемо на протилежне узбережжя Англії, північно-західне. Тут нас очікують два клуби – «Блекпул» й «Престон Норт Енд». Як не дивно, таке густонаселене й багате на футбол графство, як Ланкашир, представлене всього двома клубами в Чемпіоншіпі.

«Блекпул»

Блекпул розташований на узбережжі Ірландського моря, на північ від Ліверпуля. Це приморськие туристичне місто колись було надзвичайно популярне серед усього північного населення Британії. Зараз, як і усім приморським містам, Блекпулу важко конкурувати з курортами Іспанії або Греції через дешеві послуги авіакомпаній. Влада Блекпула ламає голову над тим, як повернути собі туристів. Було навіть запропоновано законопроект про те, щоб зробити з Блекпула англійський «Лас-Вегас», але він не пройшов останню стадію затвердження – палату лордів. А Вікіпедія, наприклад, називає Блекпул північною гей-столицею (на півдні беззастережно лідирує Брайтон), щоправда я про це чую вперше за весь час, що мешкаю в Англії. Футбольний клуб «Блекпул» грає на стадіоні на Блумфілд Роуд, який вміщує усього лише 9 600 глядачів. Можна тільки здогадуватись, який попит буде на квитки, коли до міста завітають «новачки» з півночі. Але, немає більш запеклого ворога для «Блекпула», аніж «Престон Норт Енд». Матчі між цими двома клубами називають «західно-ланкаширське дербі» або «дербі М55», за назвою шосе, що з’єднує ці два міста.

«Престон Норт Енд»

«Престон Норт Енд» - один з найстаріших професійних клубів Англії, а також – один із засновників Англійської Футбольної Ліги (1888 рік). На рахунку «Престона» таке досягнення, як «безпрограшний дубль». Вони не програли жодного матчу за весь сезон 1888/89 як в Лізі, так і в Кубку Англії. Лише тільки «Арсенал» зміг повторити це досягнення в сезоні 2003/04. Стадіон «Престона», Діпдейл, вміщує 24 500 глядачів. Місто Престон, як і клуб, може зараз похвалитися лише своєю історією. Власне, місто/поселення існувало ще з часів завоювань римлян, в нещодавні сторіччя пережило підйом завдяки індустріальній революції. Але, як і багато подібних невеличких міст Англії, по закінченні індустріалізації Престон став невиразністю на карті країни, з усіма своїми соціальними проблемами.

З Ланкаширу, від узбережжя, ми переміщуємося углиб Англії, дещо на південь, в Південний Йоркшир. Ця область, колишній шахтарський край, можна сказати «по-стахановські» представлена в Чемпіоншіпі: «Шеффілд Уенсдей», «Шеффілд Юнайтед», «Барнслі», «Донакстер Роверз». А, якщо сюди ще неофіційно додати «Сканторп Юнайтед», що розташований поруч, хоч і не з Йоркшира, отримуємо п’ять клубів.

Шеффілд – місто сталі. Так проголошують енциклопедії й довідники. Місто, в свою чергу, намагається зберегти цей імідж, хоча б на рівні музеїв та пам’ятників. Насправді, сталевиробництва там майже не залишилося. Постіндустріальна епоха не обійшла стороною й Шеффілд. На місці колишніх заводів зросли надсучасні спортивні гіганти: басейн міжнародного класу, льодовий палац, Англійський інститут спорту та легкоатлетичний стадіон. Непорушними брилами спортивного ландшафту Шеффілда залишаються Хіллсборо та Брамалл Лейн. З цікавих фактів: Шеффілд колись був містом-побратимом Донецька.

«Шеффілд Уенсдей»

Хіллсборо, домашня арена «Шеффілд Уенсдей», знаходиться в північно-західній частині міста. Стадіон розташований на березі річки Дон і вміщує майже 40 000 глядачів. Він фактично знаходиться на межі двох районів: Хіллсборо, звідси назва стадіону; та Оулертон (Owlerton), звідси прізвисько клубу «сови» (англ. «owl» - укр. «сова»).

«Шеффілд Юнайтед»

«Шеффілд Юнайтед» оселився в центрі міста, на Брамалл Лейн. Стадіон вміщує 32 600 глядачів. Прізвисько «клинки» - результат все тієї ж слави Шеффілда як міста сталі. Матчі між «совами» та «клинками» називають «дербі сталевого міста» й воно вважається одним з найбільших й найцікавіших в Англії. Цьому дербі вже більше ста років.

«Барнслі»

В 20 кілометрах на північ від Шефілда розташувалося невеличке місто Барнслі. Барнслі вирішило взяти приклад із «старшого брата», Шеффілда, й побраталося з «молодшим братом» Донецька – Горлівкою. Футбольний клуб «Барнслі» грає на стадіоні «Оуквел», який вміщує 23 000 глядачів.

«Донкастер Роверз»

В 32 кілометрах на північний схід від Шеффілда розташувався Донкастер. «Донкастер Роверз» - клуб дуже старий, але не може похвалитися великими досягненнями. Проте, він може похвалитися новим стадіоном. Називається він «Кіпмоут» і вміщує 15 000 глядачів.

«Сканторп Юнайтед»

Якщо продовжувати їхати від Донкастера на схід, кілометрів за 25 ви опинитесь в Сканторпі. Це містечко хоч і не належить до Йоркшира, в футбольному плані вважається одним із суперників Донкастера. Інші суперники «Сканторп Юнайтед» по місцевому дербі грають зараз в інших лігах. Тому тільки-но прибулий в Чемпіоншіп «Сканторп» буде з особливою «теплотою» зустрічати йоркширських сусідів. Грає «Сканторп Юнайтед» на Гланфорд Парк місткістю 9 000 глядачів.

Вищезгадані Барнслі, Донкастер і Сканторп – це невеличкі міста з багатим індустріальним минулим. Барнслі й Донкастер – колишні центри вугільної промисловості, із закриттям шахт там наступив занепад. В Сканторпі все ще залишилося сталевиробництво, але вже не в тому масштабі. Вся ця промислова місцевість виглядає трошки депресивно. Якщо ви вирішили відвідати Англію аби помилуватися історичними й культурними пам’ятками, можете сміливо оминати цю територію стороною.

Другу частину читайте ТУТ